У боротьбі з хворобою Альцгеймера відбулися важливі зміни: нові препарати вже дозволяють помірно сповільнювати розвиток захворювання на ранніх стадіях. Водночас дослідники вважають, що до 45% випадків деменції потенційно можна запобігти або відтермінувати завдяки зменшенню впливу факторів ризику протягом життя.
Про це пише Science Alert, висвітлюючи результати Всесвітнього звіту про хворобу Альцгеймера за 2026 рік.
Хвороба Альцгеймера залишається невиліковною, однак можливості допомоги пацієнтам поступово розширюються. Якщо раніше лікування переважно зосереджувалося на полегшенні симптомів, то тепер з’явилися препарати, які безпосередньо впливають на перебіг захворювання.
Автори звіту порівнюють нинішній етап досліджень деменції з розвитком онкології у 1990-х роках. Тоді перші методи лікування раку ще мали значні обмеження, але згодом стали основою для створення комбінованих терапій і персоналізованого підходу до пацієнтів.
Подібний розвиток дослідники вважають можливим і у випадку хвороби Альцгеймера, хоча повне вилікування цього захворювання наразі залишається недосяжним.
Одним із найважливіших напрямів боротьби з деменцією науковці називають профілактику.
За результатами досліджень, до 45% випадків деменції потенційно можна запобігти або відтермінувати, якщо протягом життя зменшувати вплив 14 факторів ризику.
Серед них — підвищений артеріальний тиск, діабет, депресія, недостатня фізична активність, куріння, надмірне вживання алкоголю та високий рівень холестерину.
Контроль цих факторів не гарантує, що людина ніколи не захворіє на деменцію. Проте він може знизити ризик розвитку когнітивних порушень або відтермінувати їхню появу.
Особливого значення профілактика набуває через очікуване зростання кількості людей із деменцією у світі.
За наведеними прогнозами, до 2050 року це захворювання може вражати 139 мільйонів людей.
Навіть порівняно невелике відтермінування початку деменції на рівні населення потенційно дозволило б зменшити кількість випадків на мільйони.
Важливим досягненням останніх років стало схвалення препаратів донанемаб і леканемаб.
Вони продемонстрували здатність помірно сповільнювати прогресування хвороби Альцгеймера на ранніх стадіях, а не лише впливати на її симптоми.
Водночас ці ліки не забезпечують повного одужання та не відновлюють уже втрачені когнітивні функції.
Серед науковців також триває обговорення того, наскільки відчутним є клінічний ефект препаратів для конкретних пацієнтів.
Результати досліджень свідчать, що реакція на лікування може відрізнятися, тому його потенційну користь необхідно оцінювати індивідуально.
Робота над новими методами лікування продовжується.
За останнє десятиліття кількість препаратів проти деменції, які перебувають на стадії розробки, збільшилася приблизно на 40%.
Нині в різних країнах дослідники вивчають 158 потенційних методів лікування в межах 192 клінічних випробувань.
Однак навіть поява ефективніших препаратів не розв’язує однієї з головних проблем — пізнього виявлення хвороби Альцгеймера.
Нові ліки можуть приносити найбільшу користь на початкових стадіях захворювання, коли когнітивні порушення ще не набули значного розвитку.
Водночас багато людей не проходять своєчасної діагностики або не знають про можливість участі у клінічних дослідженнях.
Одним із перспективних напрямів раннього виявлення захворювання стали аналізи крові, за допомогою яких можна визначати біомаркери, пов’язані з хворобою Альцгеймера.
Такі тести потенційно можуть спростити пошук людей, яким потрібне подальше обстеження.
Проте для широкого застосування цих методів необхідно перевірити їхню точність на великих групах населення та встановити, наскільки надійно вони виявляють ранні ознаки захворювання.
Автори Всесвітнього звіту про хворобу Альцгеймера наголошують, що одним із наступних завдань стане забезпечення пацієнтам доступу до своєчасної діагностики, сучасного лікування та участі у клінічних випробуваннях.