У дев’яти підземних сховищах Банку Англії зберігають близько 400 тисяч золотих зливків орієнтовною вартістю понад 200 мільярдів фунтів стерлінгів. Попри це, самому банку належать лише два зливки: решту дорогоцінного металу він зберігає для державних установ та інших власників.
Про це повідомляє Банк Англії .
Лондон є одним із головних світових центрів торгівлі золотом, а підземні сховища британського центрального банку відіграють важливу роль у зберіганні дорогоцінного металу. За масивними захисними дверима розташовані приміщення, де на спеціальних стелажах лежать тисячі золотих зливків.
Золоті запаси розміщені в дев’яти сховищах під будівлею Банку Англії. Доступ до них суворо обмежений, адже банк відповідає за збереження металу, власниками якого є установи з різних країн світу.
Серед клієнтів сховища — британський уряд, іноземні центральні банки та комерційні компанії. Вони довіряють Банку Англії зберігання золотих резервів, проте не передають йому право власності на свої зливки.
Саме тому величезна кількість золота в підземних приміщеннях не означає, що воно належить британському регулятору. Власними зливками Банку Англії є лише два екземпляри, представлені в його музеї.
Один із них відвідувачі можуть не лише побачити, а й спробувати підняти. Для цього зливок помістили у спеціальний захисний футляр з отвором, крізь який можна просунути руку та доторкнутися до золота.
Маса зливка становить приблизно 12,5 кілограма. На вигляд він значно менший за предмети такої самої ваги, виготовлені з багатьох інших матеріалів, оскільки золото має високу густину. Підняти його однією рукою через отвір у футлярі непросто.
Якщо музейний експонат доступний широкому загалу, потрапити до справжніх золотих сховищ можуть лише окремі відвідувачі. Підземні приміщення перебувають під посиленою охороною та не призначені для звичайних екскурсій.
У 2012 році золоті резерви Банку Англії оглянула королева Єлизавета II. Через п’ять років, у 2017-му, сховища відвідав тодішній принц Уельський Чарльз, нині король Чарльз III. Його супроводжував Марк Карні, який на той час очолював Банк Англії.
Золото може роками залишатися на одному місці, навіть якщо його неодноразово купують і продають. Під час операцій між клієнтами банку фізично переносити кожен зливок з одного сховища до іншого не обов’язково.
Коли право власності на золото переходить від одного учасника торгів до іншого, банк може відобразити цю зміну у відповідних облікових записах. Сам метал при цьому продовжує лежати у сховищі.
Ще одним відомим місцем зберігання золота є Форт-Нокс у США, де розміщена значна частина американських золотих резервів. Під час Другої світової війни там також зберігали оригінал Декларації незалежності США.