Пошкодження мостів після російських ударів можуть виявитися значно серйознішими, ніж це видно під час первинного огляду. Частина дефектів здатна залишатися всередині конструкцій і проявлятися пізніше, особливо якщо атаки повторюються.
Про це пише транспортний експерт Дмитро Беспалов.
За його словами, масштаб наслідків багато в чому залежить від типу зброї, яку застосовують по мостових конструкціях. Нові засоби ураження потенційно можуть становити загрозу не лише для бетонних елементів, а й для сталевих частин споруд.
Беспалов звернув увагу на можливість застосування спеціальних кумулятивних ріжучих зарядів. На його думку, якщо такі боєприпаси створювалися для ураження опор ЛЕП і кабелів, подібний принцип теоретично може використовуватися й проти вант — сталевих тросів мосту.
Експерт наголосив, що сучасні засоби ураження швидко змінюються, а реального досвіду систематичних ударів по великих мостових спорудах поки недостатньо. Через це точно спрогнозувати, як конструкція поводитиметься після серії атак, складно.
Як один із небагатьох прикладів Беспалов згадав Антонівський міст на Херсонщині. Водночас він зауважив, що відтоді технології зброї змінилися, тому повністю переносити той досвід на нинішні умови не можна.
Окремою проблемою залишаються приховані пошкодження. Під час первинного огляду фахівці можуть побачити руйнування бетону чи інші зовнішні дефекти, але внутрішні порушення іноді проявляються лише з часом.
За повторних ударів такі дефекти можуть накопичуватися. У результаті може знадобитися тривала технічна експертиза, щоб визначити, чи безпечно надалі використовувати міст і які роботи необхідні для його відновлення.
Повністю перекрити міст для детального обстеження в умовах великого міста також непросто. За словами Беспалова, для Києва це може створити додаткові ризики, зокрема значні затори під час повітряних атак.