Законопроект із віртуальних активів пройшов Комітет та рекомендований до розгляду у першому читанні. Про це повідомляє у Телеграм-каналі «Данило Гетьманцев».
У повідомленні йдеться: «Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може жити далі за правилами Дикого Заходу. Упорядкування цього питання назріло вже давно.
Нагадаю, що дискусії з цього питання тривали кілька років. Робоча група з-поміж народних депутатів провела ґрунтовну роботу та запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.
У ньому передбачається:
• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), що існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не гроші і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права.
Проект поділяє всі віртуальні активи на три основні категорії:
– токени з прив’язкою до активів – їхня вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
– токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
– інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, що не відносяться до перших двох типів.
• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду та підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітенти та ризики. Допуск до торгів на торгових майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, яка має бути правдивою, чіткою і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження щодо ризиків та не поширюватися на оприлюднення білої книги.
• постачальники послуг, пов’язаних з обігом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним та фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
• захист власників активів та клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком та незаконне розголошення інформації.
• Визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме з податкових питань так і не набув попереднього закону про віртуальні активи.
Пропонується:
1) з податку доходи фізичних осіб:
– вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
– оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
– фізична особа повинна сама декларувати доходи та сплачувати податки;
– не оподатковувати:
а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також доход від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
б) вартість ВА, отриманих внаслідок їхньої емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
– збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими винятками);
– для ВА, набутих до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;
2) з податку на прибуток юридичних осіб:
– запроваджуються нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно до того, як оподатковуються операції з цінними паперами);
– перелік витрат, що враховуються під час здійснення операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
3) з податку на додану вартість:
– не є об’єктом оподаткування ПДВ:
- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-яких формах управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, що засвідчують право вимагати передачі майна чи надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з обігом ВА (крім консультаційних послуг, що оподатковуються на загальних підставах);
4) за спрощеною системою оподаткування:
– платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
– постачальники послуг, що з оборотом ВА, немає права використовувати спрощену систему оподаткування.
5) у частині адміністрування:
– постачальники послуг, пов’язаних з обігом ВА, що надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового впровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
– за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з обігом ВА, які будуть застосовуватись у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (2026 року – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що перераховані вище зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання».