У 2025 році Україна зробила ще один крок у напрямку євроінтеграції — НКРЕКП ухвалила постанову №550, якою офіційно запроваджується з 1 липня стандарт напруги 230 В замість звичних для багатьох 220 В. Це рішення не лише наближає українські енергетичні норми до європейських, а й викликає низку запитань серед споживачів: як це вплине на наші побутові прилади, чи не вийде техніка з ладу, та головне — чи витримає таку напругу стара електропроводка?
Що таке стандарт 230 В і чому це важливо
Хоча для більшості сучасної техніки напруга 230 В є нормальною, значна частина українського житлового фонду досі використовує застарілі системи електропостачання, зокрема алюмінієву проводку, яка не завжди розрахована на підвищені навантаження. На тлі регулярних аварій в електромережах, спричинених обстрілами, зміна стандарту напруги може мати як позитивні, так і ризиковані наслідки для споживачів.
Стандарт напруги 230 В — це загальноприйнятий у Європейському Союзі рівень напруги в побутових електромережах. Вперше такий показник був закріплений у європейському стандарті EN 50160, який визначає допустимі параметри електропостачання для споживачів. В Україні традиційно застосовувався стандарт 220 В, що залишився у спадок від радянської енергосистеми.
Формально різниця між 220 і 230 В — лише 10 В, або близько 4,5%. Проте ця зміна має практичне значення, особливо в умовах нестабільної напруги. Новий стандарт дозволяє операторам систем розподілу офіційно підтримувати напругу в межах 230 В ±10% (тобто від 207 до 253 В) без порушення норм, що підвищує гнучкість управління мережею.
Важливо також, що багато сучасних приладів (побутова техніка, електроніка) розраховані саме на діапазон 220–240 В, тож зміна стандарту узгоджується з технічними характеристиками нових пристроїв. Натомість стара техніка та проводка можуть бути вразливішими до коливань напруги, що особливо актуально для багатоквартирних будинків радянського зразка.
Запровадження стандарту 230 В — це також інституційне зближення з ЄС. За словами заступника голови НКРЕКП Олександра Формагея, “перехід до європейського стандарту напруги — частина гармонізації українського енергоринку із європейським законодавством”.
Як зміна стандарту вплине на побутову техніку
Для більшості сучасних електроприладів перехід від 220 В до 230 В не становить загрози. Більшість побутової техніки — від холодильників до телевізорів — розрахована на роботу в широкому діапазоні напруги, зазвичай від 200 до 240 В. Тож номінальна зміна на 10 В є технічно незначною.
Однак для старішої техніки, яка виготовлялася за стандартами радянського часу або на початку 90-х, така зміна може мати наслідки. Зокрема, електродвигуни старого типу можуть перегріватися, якщо напруга часто підніматиметься до верхньої межі 253 В. Це може пришвидшити знос обладнання або навіть призвести до виходу з ладу.
За словами представників Держенергонагляду, основною загрозою є не сам новий стандарт, а наявні проблеми з якістю електропостачання в окремих регіонах. У сільській місцевості або на околицях міст нерідко трапляються суттєві коливання напруги — від 180 до 260 В. У таких умовах старі прилади особливо вразливі.
Щоб знизити ризики, експерти радять встановлювати стабілізатори напруги або реле напруги — особливо в приватних будинках та для захисту чутливої техніки (бойлери, пральні машини, котли). Новий стандарт лише фіксує те, що де-факто вже давно відбувається в українських мережах — техніка й так працює в умовах, близьких до 230 В.
Чому це важливо для енергетиків і операторів мереж
Уніфікація стандарту напруги до 230 В має стратегічне значення для енергетичної галузі України. Це крок до повної синхронізації з європейською мережею ENTSO-E, що передбачає не лише однакову частоту (50 Гц), а й стандартизовану напругу. Для операторів систем розподілу (ОСР) це означає спрощення процесів планування, розрахунків втрат та інтеграції нових джерел енергії.
За словами енергетичного експерта Андрія Геруса, формалізація стандарту дозволяє точніше встановлювати нормативи для виробників і постачальників електроенергії, а також підвищує відповідальність ОСР за якість послуг. Адже за нового стандарту межі відхилення становитимуть ±10%, тобто напруга в мережі повинна бути в діапазоні від 207 до 253 В. Це дещо ширше, ніж у старому ГОСТі, що дозволяв відхилення лише в межах ±5%.
Крім того, новий стандарт важливий для розвитку “розумних мереж” (smart grids), інтеграції систем накопичення енергії, мікрогенерації та електротранспорту. Без єдиного стандарту напруги ускладнюється робота автоматичних систем балансування навантаження.
Для операторів також зростає відповідальність за точність вимірювання — нові смарт-лічильники повинні працювати в межах нового стандарту, що вплине і на точність обліку, і на виставлення рахунків споживачам.
Що зміниться для звичайних споживачів
Для більшості побутових споживачів перехід на новий стандарт 230 В відбудеться майже непомітно. Як зазначають в НЕК “Укренерго”, фактична напруга у мережах вже кілька років утримується на рівні 220–230 В, тож формальне затвердження стандарту лише закріплює існуючу практику.
“Усі сучасні побутові прилади — телевізори, холодильники, бойлери, комп’ютери — розраховані на діапазон 220–240 В. Тож для пересічного споживача нічого критичного не відбудеться”, — пояснює енергетичний аналітик Олександр Харченко.
Натомість, виграють ті, хто має електроніку з більш жорсткими вимогами до якості напруги. Завдяки ширшим межам нормативного діапазону (±10% від номіналу), оператори систем розподілу зобов’язані тримати параметри в межах 207–253 В. Якщо ці межі буде перевищено — споживач матиме право вимагати компенсації за неякісні послуги.
Зміниться і підхід до вимірювання: нові лічильники вже орієнтуються на європейські стандарти, і старі моделі поступово будуть виводитися з експлуатації. Це дозволить підвищити точність обліку та краще контролювати споживання.
Проте для мешканців старих будинків чи сільської місцевості перехід може стати стимулом до оновлення електромереж та щитових — адже саме там часто виникають проблеми з просіданням напруги до 190–200 В. І хоча стандарт допускає відхилення до 207 В, системні збої змушуватимуть ОСР реагувати оперативніше.
Що далі: перспективи української енергосистеми
Запровадження стандарту 230 В — це лише перший крок на шляху до повноцінної інтеграції енергосистеми України до європейської мережі ENTSO-E. Далі — модернізація інфраструктури, впровадження “розумних” лічильників та синхронізація з технічними вимогами ЄС до якості електропостачання.
Один із головних викликів — нерівномірність якості електропостачання в регіонах. У великих містах проблем із напругою майже немає, а ось у віддалених громадах ситуація складніша. За словами експертів, для повного переходу на стабільні 230 В Україні потрібно інвестувати десятки мільярдів гривень у оновлення електромереж, трансформаторних підстанцій і систем моніторингу.
“На жаль, без цільових державних програм, стимулів для ОСР і прозорого тарифного регулювання ми ризикуємо отримати “європейський стандарт на папері” без реального впровадження в селах і малих містах”, — застерігає консультант з української енергетики Ігор Тинний.
З іншого боку, перехід відкриває можливості для залучення іноземних інвестицій — зокрема, в розвиток розподіленої генерації, сонячних станцій та локальних мікромереж. У ЄС існують жорсткі вимоги до параметрів напруги для підключення нових об’єктів, і тепер Україна відповідає цим нормам.
У перспективі — поява ринку послуг з якості електроенергії. Споживачі зможуть не просто скаржитися на стрибки напруги, а й отримувати компенсації або обирати постачальника з кращими технічними показниками.