Російські ракетні та дронові атаки вдарили по українських металургійних підприємствах, складах, портах і залізниці. За даними Financial Times, три найбільші сталеливарні заводи країни зупинили роботу, а втрати податкових надходжень через удари по економіці можуть сягнути 1,5 млрд доларів.
Про це пише Financial Times .
Найвідчутніших втрат зазнала металургія. Балістичні ракети пошкодили три великі підприємства в Запорізькій та Дніпропетровській областях, на які, за наведеними даними, припадало близько 90% виробництва сталі в Україні. Унаслідок ударів загинули 17 працівників.
Під атаки потрапили два заводи групи «Метінвест» та підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ракети пошкодили доменні печі та інше виробниче обладнання. Після зупинки цих підприємств невизначеними залишаються строки відновлення виробництва.
У четвер дві балістичні ракети знову влучили по підприємству в Запоріжжі. За даними видання, це була вже четверта атака на завод менш ніж за місяць.
Керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз заявив, що українська металургія фактично опинилася в стані зупинки. Він також припустив, що російські військові мали докладну інформацію про підприємство та цілеспрямовано били по важливих виробничих об’єктах.
У компанії поки не можуть визначити, скільки триватиме ремонт. За словами Водовіза, відновлення може зайняти дні, тижні, місяці або навіть роки.
На трьох зупинених заводах працюють понад 15 тисяч людей. Припинення виробництва загрожує не лише втратою випуску сталі, а й скороченням надходжень до бюджету. Водовіз попередив, що наслідки для податкових платежів можуть бути значними.
Ще до останніх ударів українські металургійні підприємства стикалися з труднощами через обмеження морського експорту та подорожчання перевезень суходолом. За оцінками аналітиків, сукупний вплив атак і логістичних проблем може призвести до скорочення виробництва сталі на 30–40%.
Ситуація погіршилася після серпневих атак. «Запоріжсталь» зупинилася після удару 11 серпня, а 16 серпня ракетна атака частково припинила виробництво на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Нові удари по Запоріжжю у вересні пошкодили обладнання, цехи, енергетичну та залізничну інфраструктуру комбінату.
Російські атаки водночас завдають дедалі більших збитків складським і розподільчим центрам. Наприкінці серпня та на початку вересня ракети й реактивні дрони вражали торговельні об’єкти, склади та логістичні комплекси.
Серед постраждалих — великі торговельні мережі, видавництва, фармацевтичні компанії та «Нова пошта». У Києві в окремих магазинах виникли перебої з товарами. На порожніх полицях деяких супермаркетів «Новус» з’явилися таблички з повідомленням, що товар знищили російські удари.
Засновник торговельних мереж EVA та Varus Руслан Шостак повідомив, що з приблизно 5 млн кв. м сучасних складських площ в Україні знищено 2,1 млн кв. м. За його словами, понад 900 тисяч кв. м постраждали лише протягом останніх місяців.
Один із ударів знищив новий розподільчий центр поблизу складу мережі «Дім іграшок». Об’єкт мав розпочати роботу цього місяця.
Генеральна директорка компанії Марія Назаренко розповіла, що приїхала на місце після влучання дрона. Через продовження атак у Київській області пожежники не могли одразу розпочати роботу, і вона кілька годин спостерігала, як вогонь охоплює будівлю. До обіду, за її словами, стало зрозуміло, що врятувати склад уже не вдасться.
Після втрати розподільчого центру компанія змінює систему доставки товарів. Онлайн-замовлення планують обслуговувати через 67 магазинів, а товарні запаси — розміщувати на менших складах замість одного великого логістичного об’єкта.
Російські удари також ускладнюють перевезення країною. Минулої вихідної дрони атакували залізничну інфраструктуру на заході України. Одну з колій пошкодили через кілька хвилин після того, як кордон із Польщею перетнули іноземні дипломати.
За добу Росія запустила близько 800 дронів. Серед інших цілей були автозаправні станції, причому такі удари дедалі частіше відбуваються за межами прифронтових областей.
За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, держава ризикує недоотримати близько 1,5 млрд доларів податків. Водночас дефіцит бюджету цього року оцінюють у 27 млрд доларів.
Додаткових втрат зазнає аграрний експорт. За оцінками уряду, обмеження судноплавства в Чорному морі обходяться економіці приблизно в 1,5% ВВП.
Міністр сільського господарства Тарас Висоцький повідомив, що альтернативні маршрути дають змогу експортувати лише близько 40% звичайних обсягів агропродукції.
Через труднощі з вивезенням зерна компанія TAS Agro змушена зберігати пшеницю у великих полімерних рукавах просто неба. Її комерційний директор Антон Жемердеєв розповів, що робота портів обмежена, а перевезення Дунайським маршрутом ускладнюють удари та нестача персоналу.
Головна економістка Dragon Capital Олена Білан вважає, що цього року зростання української економіки малоймовірне. Вона також попередила: компанії, які втратили склади, можуть перекласти витрати на відновлення логістики та зберігання товарів на покупців.
Водночас Україна продовжує завдавати далекобійних дронових ударів по російських нафтопереробних заводах, складах і вантажних суднах. За словами українських посадовців, мета цих операцій — скоротити доходи Росії та створити тиск для її повернення до переговорів.