Росія розробила багаторічний план співпраці з Іраном, який охоплює альтернативні фінансові розрахунки, ядерну енергетику, виробництво авіаційних деталей і нові транспортні маршрути до Перської затоки. Документ на 44 сторінках затвердили ще у вересні 2024 року, а його положення передбачали зменшення залежності двох країн від фінансових і торговельних механізмів, на які впливають західні санкції.
Про це пише Fox News .
Журналісти проаналізували російськомовний документ із назвою «План співпраці між Російською Федерацією та Ісламською Республікою Іран на 2024–2026 роки». Він має позначку «Для службового користування» та, за даними видання, був затверджений російською стороною 2 вересня 2024 року.
У плані визначено проєкти, відповідальні міністерства, відомства й державні компанії, а також строки виконання завдань до кінця 2026 року. Документ підготували більш ніж за рік до початку згаданої у матеріалі війни між Іраном і США, тому він не дає змоги встановити, які домовленості залишаються чинними після початку конфлікту.
Одне з головних завдань стосувалося грошей. Москва й Тегеран планували збільшити частку двосторонньої торгівлі в національних валютах із 68% у 2024 році до 71% у 2026-му.
Для цього передбачали розширення мережі кореспондентських рахунків у національних валютах і використання незалежних каналів обміну фінансовими повідомленнями. Банку Росії та Центральному банку Ірану також доручали розвивати можливості транскордонних розрахунків за допомогою цифрових валют центральних банків.
У самому документі, як зазначає Fox News, не використано формулювання «ухилення від санкцій». Натомість автори неодноразово пропонують заходи протидії тому, що російська сторона називає «односторонніми обмежувальними заходами».
Аналітикиня програми «Росія» Фонду захисту демократій Кеті Коркія вважає, що найбільше значення має не окремий проєкт, а ціла система зв’язків, яку Москва намагалася вибудувати з Тегераном. За її оцінкою, фінансові канали, транспортні маршрути, енергетичні інвестиції та авіаційна співпраця мали зменшити вразливість двох країн до санкційного й економічного тиску.
Європейське розвідувальне джерело, яке ознайомилося з матеріалами, також звернуло увагу на масштаб запланованої співпраці. Співрозмовник Fox News пов’язав її з ядерною енергетикою, торгівлею енергоносіями та фінансовими операціями, спрямованими на обхід американських санкцій.
Окремий розділ плану присвячено іранській атомній електростанції «Бушер». Російська державна корпорація «Росатом» мала продовжити постачання палива та технічне обслуговування першого енергоблока, а також будівельні роботи на другому й третьому блоках.
За даними видання, 2 вересня 2026 року «Росатом» повідомив про повернення російських фахівців на станцію. Тоді ж корпорація заявила, що перший енергоблок готують до планового обслуговування та часткової заміни палива, яке вже доставили на об’єкт.
Енергетична частина документа не обмежується атомною станцією. У плані названо іранські нафтові й газові родовища Шадеган, Кіш і Північний Парс, до проєктів на яких Москва прагнула залучити російські компанії.
Відповідальність за ці напрями поклали на Міністерство енергетики РФ та неназвані зацікавлені підприємства. Fox News зазначає, що має відомості про реалізацію принаймні одного із запланованих енергетичних проєктів, але це не підтверджує виконання всіх положень документа.
Іран також розглядали як майданчик для виготовлення та ремонту деталей російських літаків. За планом, російські відомства мали визначити перелік компонентів, які можна виробляти або відновлювати на іранських підприємствах.
Наступними кроками повинні були стати пошук відповідних компаній в Ірані, їхня сертифікація через російський авіаційний регулятор «Росавіація» та укладення угоди про локалізацію виробництва. Чи завершили всі ці процедури, з наведених даних не випливає.
Ще одним напрямом стало будівництво транспортного маршруту від російської території до Перської затоки. У документі описано роботу над залізницею з шириною колії 1520 міліметрів, яка мала простягнутися від іранського кордону з Азербайджаном до портів Ірану.
Співпраця мала поширюватися й на інформаційну сферу. План передбачав обмін медіаконтентом, спільне створення щонайменше двох медіапроєктів і професійне навчання іранських журналістів.
Російським технологічним компаніям також пропонували укласти в Ірані щонайменше два контракти у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Серед зазначених напрямів — інформаційна безпека, телекомунікації та індустрія відеоігор.
За інформацією Fox News, російську сторону Постійної російсько-іранської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва очолює міністр енергетики РФ Сергій Цивілев. Його дружина Анна Цивілева обіймає посаду заступниці міністра оборони Росії та є дочкою покійного двоюрідного брата Володимира Путіна. На посаду в російському Міноборони її призначили в червні 2024 року.