Давньоєгипетська правителька Меретнейт могла мати такий самий статус, як чоловіки, що очолювали Єгипет близько 5000 років тому. Науковці виявили її ім’я на глиняних відбитках царських печаток, що стало новим аргументом у суперечці про те, чи була вона повноправною правителькою, а не лише дружиною або матір’ю царя.
Про це пише Science Alert .
Меретнейт жила за часів Першої династії Давнього Єгипту. Її ім’я перекладається як «улюблена Нейт» — богині, яку пов’язували з війною та материнством. Дослідники давно знали про її високий статус, однак питання про те, яку саме владу вона мала, залишалося відкритим.
Єгиптологиня Сью Келлі з Карлового університету в Празі та фахівчиня з цифрової археології Кристал Міллер із Бухарестського університету повторно дослідили зображення стародавніх печаток. Вони застосували цифрову обробку, яка допомогла розрізнити ієрогліфи, погано помітні на поверхні давніх артефактів.
Для цього науковиці виділяли окремі знаки, інвертували кольори та перетворювали зображення на висококонтрастну векторну графіку. Так їм вдалося прочитати ім’я Меретнейт на серехах — особливих зображеннях, які в Давньому Єгипті використовували для позначення царського імені.
Ці знаки збереглися на 13 глиняних пробках, якими колись запечатували керамічні глечики та інші посудини. Артефакти знайшли приблизно 80 років тому в некрополі Саккара, хоча саму Меретнейт поховали в іншому місці.
Сью Келлі вважає, що поява імені Меретнейт у царському символі свідчить на користь її статусу повноправної правительки. На думку дослідниці, Меретнейт могла бути не просто царицею, а жінкою, яка посідала становище, відповідне царю-чоловікові.
Водночас її точний політичний статус досі є предметом наукової дискусії. Написи з ім’ям Меретнейт знайдено в різних місцях, зокрема в царських некрополях Абідоса та Саккари, але не всі вони однозначно пояснюють, чи мала вона офіційний царський титул.
Одним із найпомітніших свідчень її становища є поховання в Абідосі. Меретнейт поховали в царській гробниці, поруч із якою археологи виявили великі посудини для вина та майже 50 додаткових поховань і камер, призначених для слуг і придворних.
Її ім’я також висічене на монументальній кам’яній стелі. Подібні пам’ятники встановлювали правителям. У гробниці знайшли дві стели, проте друга виявилася настільки пошкодженою, що впевнено прочитати напис на ній не вдалося.
Дослідники припускають, що політична діяльність Меретнейт тривала близько 30 років. За однією з реконструкцій, спочатку вона могла бути співправителькою Джера, третього царя Єгипту, якого вважають її ймовірним батьком.
Пізніше Меретнейт, імовірно, стала регенткою при своєму синові Дені, коли той ще був неповнолітнім. Регентство означало, що вона могла здійснювати владу від імені молодого царя, доки він не був здатний керувати самостійно.
На відбитку печатки з гробниці Дена ім’я Меретнейт стоїть останнім у переліку, який може відображати послідовність правителів або предків, шанованих у заупокійному культі. Поруч із її ім’ям зазначено титул «мати царя».
Ім’я Меретнейт з’являється і на печатці з гробниці наступного правителя — Семерхета. За словами Келлі, це свідчить про те, що її політичне становище визнавали й після завершення періоду, коли вона брала участь в управлінні країною.
Інші давньоєгипетські написи, за інтерпретацією дослідниці, вказують на те, що Меретнейт розпоряджалася царською скарбницею та керувала чиновниками. Водночас наявні свідчення не дають змоги остаточно встановити, чи мала вона офіційний титул царя.