Хамса, або європейський анчоус, може стати доступнішою альтернативою лососю, сьомзі чи форелі. Ця невелика морська риба містить повноцінний білок, омега-3 жирні кислоти, вітаміни D і B12, а також селен.
Одна з головних переваг хамси — вміст омега-3 жирних кислот. Вони потрібні для нормальної роботи серцево-судинної системи та мозку і є характерними для жирної морської риби.
Хамса також забезпечує організм білком, який потрібен для підтримання м’язової тканини. Вітамін B12 бере участь у кровотворенні та роботі нервової системи, а селен важливий для антиоксидантного захисту.
Ще одна особливість хамси — її невеликий розмір. Дрібна риба зазвичай має коротший життєвий цикл і перебуває нижче у морському харчовому ланцюгу.
Готувати хамсу можна не лише на пательні. Один із простих способів — запікання, яке не потребує великої кількості олії та дозволяє зберегти смак риби.
Для цього приблизно 500 г хамси потрібно очистити, видалити голови та нутрощі, промити й обсушити. Потім рибу можна посолити, додати чорний перець, паприку та лимонний сік, викласти у форму разом із кільцями цибулі та часточками лимона.
Запікати хамсу радять приблизно 15–20 хвилин за температури 190–200 градусів. Інший варіант — попередньо замаринувати рибу в лимонному соку з цибулею, зеленню та невеликою кількістю оливкової олії.
Поживна цінність хамси та червоної риби відрізняється залежно від конкретного виду, жирності та способу приготування. Водночас хамса може бути вигідним варіантом за співвідношенням ціни, доступності та вмісту поживних речовин.
Для регулярного харчування краще обирати свіжу або заморожену хамсу та готувати її самостійно. Солона і маринована риба може містити значну кількість солі, тому такими продуктами не варто зловживати.