Навіть у близьких стосунках людина має право на особистий простір і не зобов’язана ділитися з партнером кожною думкою чи деталлю минулого. Водночас приховування інформації, яка впливає на спільне життя, уже може стати проблемою.
Про це пише BuzzFeed.
Психотерапевтка Вассія Токсавіді пояснила, що приватність і секретність у стосунках — не одне й те саме.
Людина може залишати при собі окремі переживання, розмови з друзями або деталі минулого, якщо вони не впливають на партнера та спільні рішення.
Наприклад, немає потреби переказувати коханій людині кожну розмову з другом або всі подробиці дитинства.
Так само особистою справою може залишатися зміст індивідуальних сеансів психотерапії.
Короткочасна симпатія до іншої людини також не обов’язково потребує зізнання, якщо людина не збирається діяти відповідно до цих почуттів.
Інша ситуація виникає, коли прихована інформація безпосередньо стосується життя пари.
До таких тем належать фінансові зобов’язання, сексуальне здоров’я, серйозні залежності, зради та плани щодо дітей.
Замовчування таких обставин може позбавити партнера можливості ухвалювати рішення, які безпосередньо його стосуються.
Навіть симпатія до іншої людини може перестати бути суто приватною справою.
Якщо людина таємно шукає уваги об’єкта симпатії, регулярно листується з ним або постійно про нього думає, це вже може вказувати на проблему у стосунках.
Перед складною розмовою психологиня радить визначити, навіщо людина хоче щось розповісти партнеру.
Якщо мета полягає у зближенні та обговоренні справді важливої для стосунків інформації, така відвертість може бути доречною. Якщо ж причина лише в бажанні позбутися власного почуття провини, варто врахувати, як це вплине на партнера.




