Російська фінтех-компанія A7, яку підтримує Кремль, провела через міжнародну банківську систему понад 6,9 млрд доларів попри санкційні обмеження. Серед виявлених операцій були платежі за військове обладнання та закупівлі російських спецслужб, а для проведення переказів компанія, за даними журналістського розслідування, використовувала посередників і підроблені рахунки-фактури.
Про це пише Financial Times .
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році частину російських банків відключили від міжнародної системи обміну фінансовими повідомленнями SWIFT. Це ускладнило проведення закордонних платежів для російського бізнесу, однак не припинило їх повністю.
Одним із каналів для таких розрахунків стала компанія A7, створена наприкінці 2024 року. Її засновником є молдовський бізнесмен Ілан Шор, який запустив проєкт у Росії та Киргизстані як альтернативу західній платіжній інфраструктурі.
Компанію підтримав російський державний Промзв’язокбанк, відомий своїми зв’язками з оборонною промисловістю РФ. Кремль просуває A7 як інструмент міжнародних розрахунків, зокрема за товари, які Росія імпортує з інших країн.
Публічно A7 представляла свою систему як спосіб проводити платежі незалежно від санкцій. У липні Ілан Шор заявив у розмові з російським державним агентством ТАСС, що компанія надає бізнесу та державам можливість здійснювати міжнародні розрахунки, не зважаючи на обмеження.
Однак, за даними Financial Times, перекази A7 проходили не лише через власну платіжну інфраструктуру. Компанія використовувала мережу пов’язаних структур і чинних підприємств, які мали доступ до міжнародної банківської системи.
Для оформлення операцій, як стверджують журналісти, масово виготовляли підроблені рахунки-фактури. Такі документи дозволяли приховувати участь посередницьких компаній у платежах і створювали видимість звичайних комерційних розрахунків.
За відомостями з витоку, від кінця 2024 року до серпня 2025-го пов’язані з A7 структури переказали понад 6,9 млрд доларів через міжнародні банки. Серед отримувачів були клієнти великих фінансових установ у Гонконзі, Європі та інших регіонах.
Найбільшу суму серед наведених у розслідуванні платежів отримали рахунки в банку Standard Chartered у Гонконзі. За вказаний період на них надійшло близько 1,1 млрд доларів від структур, пов’язаних з A7.
Ще 273 млн доларів, за даними журналістів, надійшли на рахунки в гонконзькому DBS. Клієнти Citigroup отримали близько 74 млн доларів, а на рахунки клієнтів Deutsche Bank у Європі було переказано приблизно 18 млн доларів.
Окрему роль у схемі відігравав First Abu Dhabi Bank — найбільший банк Об’єднаних Арабських Еміратів. A7 відкрила там рахунки для 17 різних структур, через які за кордон було відправлено понад 1,8 млрд доларів.
Крім того, за наявною інформацією, компанія мала доступ до рахунків у JPMorgan Chase та DBS. Сам факт проходження коштів через рахунки клієнтів великих банків не означає, що ці установи знали про можливе приховування походження платежів або були учасниками схеми.
Особливу увагу привернув характер частини операцій. Серед платежів, які виявили журналісти, були розрахунки за обладнання військового призначення та закупівлі для російських спецслужб. Це свідчить, що створена для міжнародних платежів мережа використовувалася не лише для звичайної торгівлі.
Російська влада продовжує розвивати альтернативні канали закордонних розрахунків. У вересні, за даними Financial Times, Володимир Путін і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді обговорювали з очільником Промзв’язокбанку створення російсько-індійської платіжної системи.