Шахрайські колцентри в Україні працюють як організований бізнес: одні працівники телефонують потенційним жертвам, інші забезпечують технічну роботу, а організатори контролюють рух грошей. Колишні співробітники таких «офісів» розповіли, як їх залучали до роботи, за якими схемами виманювали кошти та чому звільнення могло стати проблемою.
Про це пише Суспільне .
Шахрайські колцентри маскують під звичайні офіси, працівники яких нібито займаються обслуговуванням клієнтів, банківськими операціями або інвестиціями. Насправді їхнім завданням є отримання чужих грошей, платіжних реквізитів чи доступу до рахунків. Для цього оператори представляються працівниками банків, правоохоронних або державних органів, а також консультантами інвестиційних компаній.
У таких групах обов’язки зазвичай розподілені. Організатори керують роботою та фінансами, технічні працівники забезпечують телефонний зв’язок, оператори спілкуються з потенційними жертвами, а посередники допомагають виводити отримані кошти. Під час дзвінків шахраї можуть підміняти номери телефонів, щоб виклик виглядав як звернення від установи, якій людина довіряє.
За даними швейцарської організації «Глобальна ініціатива», наведеними журналістом BBC Джафером Умеровим, навесні в Україні налічувалося близько тисячі шахрайських колцентрів, до діяльності яких могли бути залучені майже 60 тисяч людей. Це оцінка організації, а не підтверджена кількість усіх діючих осередків і їхніх працівників. У повідомленні також наведено оцінку ООН, згідно з якою доходи цього кримінального бізнесу сягають мільярдів доларів.
За словами Умерова, шахрайські групи дедалі частіше орієнтуються не лише на жителів України та українців за кордоном, а й на людей у країнах Західної Європи та США. У звіті «Глобальної ініціативи» також ідеться про ймовірне прикриття частини таких осередків корумпованими правоохоронцями. За наведеними журналістом даними, за це вони можуть отримувати від 10 до 15 тисяч доларів на місяць.
Нових працівників, за словами колишніх операторів, шукають зокрема через Telegram і TikTok. У вакансіях обіцяють швидкі та високі заробітки, проте фактичний дохід рядового співробітника може бути значно нижчим. У деяких осередках працівникам складно звільнитися: колишні оператори розповідають про залякування, а в окремих випадках — і про фізичне насильство.
Колишня співробітниця одного з колцентрів Анастасія, ім’я якої змінено, розповіла, що працювала в такому «офісі» з 2021 до 2025 року. За її словами, вона погодилася на вакансію через матеріальні труднощі, повіривши обіцянкам великих щотижневих виплат.
Після співбесіди жінку прикріпили до наставника, який навчав її працювати з потенційними жертвами. Співробітники користувалися вигаданими іменами й могли місяцями не знати справжніх імен одне одного. Сама Анастасія за майже чотири роки роботи, за її словами, так і не бачила керівництва колцентру.
В одному з осередків, де працювала жінка, використовували телефонні бази громадян Росії. За її словами, серед працівників поширювалося уявлення, що такі «клієнти» мають значні заощадження та легше піддаються обману. Це було ставлення співробітників шахрайського осередку до потенційних жертв, а не підтверджена характеристика громадян певної країни.
Анастасія розповіла, що протягом дня один оператор міг здійснювати 300–350 дзвінків. Результативними, за її оцінкою, виявлялися близько десяти розмов. Суми, які вдавалося виманити, сильно відрізнялися: від кількох доларів до великих заощаджень. Жінка згадала випадок, коли російський бізнесмен втратив близько 250 тисяч доларів.
Одна зі схем, за якою працювала Анастасія, полягала в імітації дзвінка від банку. Оператор представлявся співробітником служби безпеки, повідомляв про нібито підозрілі операції з рахунком і переконував людину терміново назвати реквізити картки та коди з SMS. Шахраї намагалися створити відчуття небезпеки й не давали співрозмовнику часу самостійно перевірити інформацію.
Інший колишній працівник «офісу», який назвався Артемом, розповів про схему фальшивих інвестицій через сайти знайомств. Шахраї створювали привабливі жіночі профілі, встановлювали контакт із чоловіками, а згодом пропонували їм заробити на криптовалюті, акціях або нафті.
Після цього потенційного вкладника скеровували до людини, яка видавала себе за досвідченого трейдера та переконувала переказати гроші на підставну інвестиційну платформу. За словами Артема, суми таких переказів могли становити від 100 до 124 тисяч доларів, тоді як самому оператору діставалося до 5% отриманих шахраями коштів.
Ще один спосіб виманювання грошей — фальшиві повідомлення про заборгованість за електроенергію. Зловмисники надсилають квитанції нібито від імені Міністерства енергетики, лякають несплаченими рахунками та пропонують терміново перейти за посиланням для оплати.
Таке посилання може вести на підроблений сайт, де від людини вимагають банківські дані, або на сторінку із пропозицією завантажити шкідливе програмне забезпечення. Справжню заборгованість за комунальні послуги варто перевіряти через офіційні застосунки чи сайти постачальників, а не через посилання з підозрілих повідомлень.
В Україні також посилюють відповідальність за діяльність шахрайських колцентрів. За наведеною інформацією, 16 вересня Верховна Рада ухвалила законодавчі зміни щодо електронно-комунікаційного шахрайства, які передбачають покарання не лише за окремі випадки викрадення грошей, а й за організацію та забезпечення роботи злочинних осередків. Сам факт ухвалення закону парламентом не означає, що всі його положення вже набрали чинності.
Ухвалені зміни передбачають різні строки позбавлення волі залежно від характеру правопорушення. За звичайне шахрайство зазначено покарання від трьох до восьми років, за повторне або вчинене групою осіб — від п’яти до десяти років, а за відповідні діяння в умовах воєнного стану — від семи до 12 років із конфіскацією майна.
За створення шахрайської організації або керівництво нею передбачено від семи до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Рядовим учасникам, а також особам, які свідомо забезпечують роботу «офісів» приміщеннями, обладнанням чи інформацією, може загрожувати від п’яти до десяти років позбавлення волі.
Окрему відповідальність передбачено за вербування працівників. За наведеними положеннями, покарання може становити від трьох до п’яти років ув’язнення, а за повторне вербування — до десяти років. Якщо діяльність шахрайського осередку прикриває посадовець із використанням службового становища, передбачено від восьми до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
Для окремих працівників колцентрів передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності за визначених умов. Ідеться про тих, хто добровільно, до повідомлення про підозру, розповість правоохоронцям про злочинну групу та допоможе викрити її організаторів. На засновників і керівників шахрайських схем така можливість не поширюється.