Росія може найближчими місяцями спробувати перевірити реакцію НАТО на провокацію, зокрема за допомогою дронів або обмеженого вторгнення на територію однієї з країн Альянсу. Таку можливість допускає керівник чеської контррозвідки, тоді як у країнах Балтії наголошують: ознак неминучого російського нападу наразі не виявлено.
Про це пише The Guardian .
Голова чеської Служби безпеки та інформації BIS Міхал Куделка назвав кілька варіантів дій, до яких, за його оцінкою, може вдатися Москва. Серед них — невелике вторгнення до країни НАТО, що межує з Росією, провокація під чужим прапором, масштабна операція впливу та атака безпілотниками.
Куделка припустив, що подібна провокація може відбутися «протягом місяців, а не років». Водночас він наголосив, що європейські держави працюють над тим, щоб запобігти ескалації. Його слова є оцінкою можливих загроз, а не повідомленням про встановлену дату чи затверджений план нападу.
Про ризик ударів по території Альянсу раніше говорив і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він припускав, що Росія може використати дрони або ракети, щоб перевірити готовність союзників реагувати на атаку та застосовувати принцип колективної оборони. Президент Франції Еммануель Макрон назвав такі застереження обґрунтованими.
Водночас представники балтійських країн не вважають прямий військовий напад неминучим. Голова латвійської Служби державної безпеки Нормундс Межвєтс повідомив, що його відомство наразі не бачить ознак підготовки Росії до негайної атаки.
За словами Межвєтса, водночас існують свідчення того, що Москва готується до рішучіших дій у Європі. Однак залишається незрозумілим, чи йдеться про конкретні плани військової ескалації, чи про спробу посилити страх і невизначеність у західних суспільствах.
Естонський посадовець Джонатан Всевайов також застеріг від поширення панічних повідомлень у соціальних мережах. За його словами, надмірна тривога може відповідати інтересам Кремля, навіть якщо підтверджень неминучого нападу немає.
Окреме занепокоєння європейських спецслужб викликають диверсії. Співрозмовники The Guardian очікують, що кампанія таких операцій у Європі може посилюватися, а їхніми цілями дедалі частіше ставатимуть об’єкти, пов’язані з підтримкою України.
Серед потенційних цілей називають залізничну інфраструктуру, оборонні підприємства та об’єкти, які використовують для надання допомоги Україні. Розвідники також звертають увагу на ризик загибелі цивільних, якщо диверсії спричинятимуть масштабні аварії або пошкодження критичної інфраструктури.
Керівник шведської військової розвідки Томас Нільссон навів як тривожний приклад появу озброєного безпілотника поблизу аеропорту Лейпцига. На його думку, можливість застосування засобів, здатних спричинити людські жертви або серйозні руйнування, змінює характер загрози.
Чеська розвідка вважає, що мета ймовірних російських операцій не обмежується пошкодженням окремих об’єктів. За оцінкою Куделки, Москва прагне використати вразливі місця західних суспільств, щоб послабити підтримку України.
Шведські представники також припускають, що такі дії можуть бути спрямовані на посилення тривоги серед європейців, загострення розбіжностей між союзниками та збільшення навантаження на служби безпеки. Після низки підозрілих інцидентів їм доводиться перевіряти навіть ті пожежі, аварії та технічні несправності, які згодом можуть виявитися не пов’язаними з диверсіями.
Єдиної оцінки щодо безпосередньої загрози військового нападу на НАТО серед наведених у матеріалі європейських посадовців немає. Частина з них допускає серйозну провокацію найближчими місяцями, тоді як представники балтійських служб наголошують на відсутності ознак неминучої атаки.
Москва заперечує наміри нападати на НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше заявляв, що припущення про підготовку Росії до такого нападу не відповідають дійсності.