У Нью-Йорку розпочинається тиждень Генеральної Асамблеї ООН на тлі найвищої за десятиліття кількості збройних конфліктів і скорочення фінансування міжнародної організації. Поки світові лідери готуються обговорювати війни, зокрема в Україні та на Близькому Сході, ООН змушена зменшувати гуманітарну допомогу й чисельність миротворців.
Про це пише El País .
Щорічні загальні дебати Генеральної Асамблеї відбудуться в Нью-Йорку. Виступи світових лідерів розпочнуться у вівторок, 22 вересня. Серед основних тем зустрічей — війна в Україні, ситуація на Близькому Сході, продовольча безпека та ризики, пов’язані зі штучним інтелектом.
Іспанське видання описує міжнародну ситуацію як «світ у вогні». Війни супроводжуються економічними труднощами, кліматичними катастрофами та посиленням суперництва між державами, тоді як міжнародним інституціям дедалі складніше узгоджувати спільні рішення.
Масштаби воєнного насильства ілюструють дані Уппсальської програми дослідження конфліктів, наведені в доповіді Інституту дослідження проблем миру в Осло (PRIO). За ними, у 2025 році зафіксували 65 збройних конфліктів за участю держав у 35 країнах. Це найвищий показник із 1946 року.
За оцінкою дослідників, у збройних конфліктах різного типу за рік загинули близько 245 тисяч людей. El País зазначає, що останні роки стали одними з найсмертоносніших за період після завершення холодної війни, зокрема через війни в Україні, на Близькому Сході та в Судані.
Директор аналітичного центру CIDOB Пол Морільяс пов’язує зростання насильства з трьома чинниками. Перший — суперництво великих держав, інтереси яких перетинаються в різних регіонах світу. За його словами, у таких точках зіткнення виникають конфлікти, від яких страждає місцеве населення.
Другим чинником Морільяс називає послаблення міжнародної системи безпеки. Йдеться про договори щодо контролю над озброєннями та інституції, створені для запобігання війнам. На думку експерта, майданчики для переговорів і посередництва втрачають вплив, а Рада Безпеки ООН не здатна забезпечити врегулювання багатьох конфліктів.
Третя причина, за його оцінкою, — доступність нових технологій. Дешеві безпілотники та інші інструменти можуть використовувати не лише державні армії, а й терористичні організації, злочинні угруповання та повстанські формування. Окреме занепокоєння викликають можливості застосування штучного інтелекту для створення небезпечних технологій.
Як приклад El País згадує повідомлення компанії Anthropic про спроби використати її моделі для розроблення біологічної зброї, яким компанія, за її заявою, змогла перешкодити.
Окрім збройних конфліктів, на міжнародному порядку денному залишаються наслідки зміни клімату. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй промові про стан Євросоюзу згадувала масштабні пожежі, що влітку охопили різні частини Європи — від Ірландії до Греції та Хорватії. За наведеними нею даними, літня спека призвела щонайменше до 35 тисяч додаткових смертей у ЄС.
Розв’язання кліматичних проблем потребує міжнародних домовленостей щодо скорочення викидів, однак El País звертає увагу на перешкоди для співпраці. На думку видання, на узгодження спільних рішень впливають комерційні інтереси та небажання окремих держав дотримуватися загальних правил.
Подібні труднощі виникають у сфері штучного інтелекту. У липні ООН провела перший Глобальний діалог з управління ШІ за участю делегацій зі 163 країн. Водночас видання сумнівається, що саме цей формат найближчим часом забезпечить узгодження міжнародних правил, оскільки держави зосереджені на технологічному суперництві.
Під час нинішнього тижня Генасамблеї питання штучного інтелекту розглядатимуть також на засіданні Ради Безпеки. Очікується, що в ньому візьме участь генеральний директор OpenAI Сем Альтман. У вересні Верховний комісар ООН із прав людини закликав установити обмеження для використання ШІ.
El País також порушує питання впливу цифрових технологій на освіту. Видання звертає увагу на погіршення результатів останнього циклу міжнародного дослідження PISA та припускає, що одним із можливих чинників може бути надмірне використання екранів і алгоритмічних платформ.
Водночас у матеріалі зазначено, що для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між цифровими звичками та результатами навчання потрібні додаткові дослідження.
Ще однією темою стало погіршення стану демократичних інституцій у низці країн. На думку El País, алгоритми цифрових платформ можуть посилювати поширення поляризувальних повідомлень, оскільки такий контент утримує увагу користувачів.
Професорка Чиказького університету Сьюзан Стоукс, яка досліджує демократичні інституції, пов’язує їхнє послаблення, зокрема, з економічною нерівністю та політичною поляризацією. За її оцінкою, нерівність може посилювати недовіру до інституцій, а деякі політичні лідери після приходу до влади намагаються змінити встановлені механізми стримувань і противаг.
Окремо видання розглядає економічні наслідки воєн. За його оцінкою, зростання цін на енергоносії на тлі війни проти Ірану посилює інфляційний тиск, який особливо відчутний для людей із невисокими доходами. Висока інфляція також ускладнює рішення центральних банків щодо відсоткових ставок в умовах значного боргового навантаження.
На цьому тлі сама ООН стикається з фінансовими труднощами. За наведеними в матеріалі даними, організація вступила у 2026 рік зі скороченим бюджетом: операційні витрати зменшили на 7%, до 3,45 млрд доларів, після урізання американського фінансування.
Скорочення коштів позначилося на чисельності персоналу та можливостях окремих структур ООН. Директор програми «Глобальні питання та інституції» Міжнародної кризової групи Річард Гоуен наголосив, що наслідки бюджетних обмежень відчувають насамперед люди, які залежать від міжнародної допомоги.
За його словами, ООН довелося скоротити гуманітарні програми для мільйонів людей і зменшити кількість миротворців у таких країнах, як Південний Судан і Центральноафриканська Республіка. Гоуен застерігає, що це може підвищити ризики насильства проти цивільного населення.
Експерт також звернув увагу на зміну ролі США в міжнародній системі. На його думку, дистанціювання Вашингтона від окремих принципів міжнародного права та Статуту ООН створює серйозний виклик для організації. Водночас він не бачить іншого учасника, який міг би повністю перебрати на себе колишню роль США.
Гоуен нагадав, що ООН уже переживала періоди гострих криз. Зокрема, у 1959 році Рада Безпеки ухвалила лише одну резолюцію та місяцями не проводила засідань. Проте нинішні труднощі, за його оцінкою, ускладнюються одночасним скороченням ресурсів і розбіжностями між провідними державами.
Під час тижня Генеральної Асамблеї дипломати також обговорюватимуть майбутню зміну керівництва організації. Термін повноважень чинного генерального секретаря Антоніу Гутерреша добігає кінця, а держави ведуть переговори щодо його наступника.
За інформацією дипломатичних джерел El País, на неформальному голосуванні, яке відбулося в п’ятницю, кандидатуру представниці Коста-Рики Ребеки Грінспен підтримали дев’ять країн. П’ять висловилися проти, ще одна утрималася. Видання зауважує, що неформальне голосування не визначає остаточного результату відбору.
Серед інших подій тижня El País анонсує підписання угоди між США та Данією щодо Гренландії. Паралельно з виступами лідерів держав в ООН триватимуть дипломатичні переговори щодо воєн, міжнародної безпеки та кандидатури наступного генерального секретаря.