Зниження мобілізаційного віку до 18 років може мати серйозні демографічні наслідки для України. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова заявила, що категорично не підтримує такий крок і пропонує шукати інші способи посилення оборони.
Про це пише директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
За її словами, зараз в Україні проживає близько мільйона чоловіків віком від 18 до 24 років. Водночас ця цифра не означає, що всіх їх можна розглядати як потенційний мобілізаційний ресурс.
Лібанова наголосила, що виступає проти зниження вікового порогу до 18 років. За її словами, аргументом на користь такого рішення називають необхідність збільшення кількості військових на фронті.
Науковиця вважає, що частину потреб у людському ресурсі можна компенсувати технологіями, зокрема ширшим використанням безпілотних систем.
За загальним правилом, нині мобілізації підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні до служби, не мають відстрочки та не заброньовані.
Водночас законодавство передбачає окремі випадки, коли до військової служби можуть залучатися й громадяни молодші за 25 років.
Лібанова окремо звернула увагу на те, що навіть після гіпотетичного зниження мобілізаційного віку фактична кількість доступних для призову молодих чоловіків була б значно меншою за мільйон.
Частина чоловіків цієї вікової групи навчається. За оцінкою Лібанової, їхня частка становить приблизно 4%.
Ще частина молодих чоловіків доглядає за хворими родичами та за певних умов може мати законне право на відстрочку.
Тому, за її оцінкою, проста арифметика за загальною кількістю чоловіків віком 18–24 роки не відображає реального потенційного мобілізаційного ресурсу.
Окремо Лібанова згадала демографічні наслідки втрат серед наймолодших військовослужбовців під час Другої світової війни, проводячи паралель із ризиками для майбутньої вікової структури населення України.