Мажорна і мінорна музика можуть по-різному впливати на естетичні переживання людини. У невеликому експерименті мажорні композиції частіше асоціювалися з красою, а мінорні — з відчуттям величі, масштабу й трепету.
Про це пише журнал Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts.
Дослідники з Університетського коледжу Лондона вирішили перевірити, чим відрізняються два близькі, але не тотожні естетичні переживання — краса та піднесене. Перше зазвичай пов’язують із гармонією та приємними відчуттями, друге — з масштабом, захопленням і навіть легким страхом.
В експерименті взяли участь 39 студентів. Їм показували фотографії, давали слухати уривки класичної фортепіанної музики, а також поєднували зображення зі звуком.
Музичні фрагменти належали до барокової, романтичної та модерністської епох. Після кожного прикладу учасники оцінювали, наскільки сильним було відчуття краси та наскільки — піднесеності.
Одним із найпомітніших чинників виявилася тональність. Мінорні композиції частіше отримували вищі оцінки за шкалою піднесеного, тоді як мажорні сильніше асоціювалися з красою.
Темп музики при цьому мав менший вплив на оцінки. Атональні композиції отримували порівняно низькі бали і за красою, і за піднесеністю.
Особливо помітною виявилася різниця між впливом звуку та зображення. Коли учасникам одночасно показували фотографію та вмикали музику, саме візуальна складова впливала на оцінку приблизно у два-три рази сильніше.
Результати також свідчать, що люди можуть окремо оцінювати красу та відчуття піднесеного, навіть коли ці переживання виникають одночасно. Це дає змогу точніше описувати, як різні елементи мистецтва формують емоційну реакцію.
Водночас дослідження мало суттєве обмеження — у ньому взяли участь лише 39 студентів. Тому отримані закономірності ще потрібно перевірити на більшій і різноманітнішій групі людей.