Постійна потреба у схваленні, страх змін і залежність від досягнень можуть посилювати невдоволення життям замість того, щоб допомагати почуватися краще. Деякі звички при цьому виглядають цілком корисними, але з часом перетворюються на додаткове джерело стресу.
Про це пише YourTango.
Однією з таких пасток може стати навіть саморозвиток. Прогулянки, подкасти, спорт чи інші корисні звички здатні втратити позитивний ефект, якщо людина сприймає їх як обов’язок і привід докоряти собі.
Ще одна ознака — надмірна залежність від уваги та схвалення інших. Людина з низькою самооцінкою може погоджуватися на стосунки або поведінку, які суперечать її власним межам, лише щоб не втратити відчуття прийняття.
Проблемою може бути й постійне життя минулим або майбутнім. Коли людина знову й знову прокручує старі помилки чи тривожиться через те, що ще не сталося, вона витрачає менше уваги на теперішній момент.
Час наодинці теж не завжди означає відпочинок. Якщо усамітнення стає способом уникати складних розмов, рішень і змін, воно може поступово перетворитися на ізоляцію.
До переліку входить і звичка тікати від негативних емоцій. Сум, сором або розчарування можуть бути неприємними, але постійне придушення цих почуттів не допомагає їх пережити.
Навіть кілька хвилин усвідомленого спостереження за власним станом можуть допомогти людині помітити те, що вона довго намагалася ігнорувати.
Ще один сигнал — прагнення подобатися всім. Якщо людина постійно приховує власну думку, змінює поведінку та відмовляється від своїх потреб заради чужого схвалення, це може поступово підривати довіру до себе.
Схожа проблема виникає, коли самооцінка повністю залежить від успіху. Людина може постійно брати на себе дедалі більше роботи, сподіваючись, що чергове досягнення нарешті дасть відчуття впевненості.
Проте задоволення від результату часто виявляється коротким, після чого з’являється нова ціль і нове відчуття, що зроблено недостатньо.
Нещасливі люди також можуть надмірно опиратися змінам і намагатися контролювати обставини, на які фактично не мають впливу.
Ще одна поширена установка — переконання, що щастя почнеться лише після певної події: нової роботи, стосунків, покупки або іншого досягнення.
Після отримання бажаного полегшення може тривати недовго, а людина одразу знаходить нову умову, після виконання якої дозволить собі бути задоволеною життям.